З досвіду роботи

Духовне виховання учнів та емоційність як засіб впливу на розвиток естетичного смаку дітей на уроках образотворчого мистецтва


Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.
Те, що я чую, бачу й обговорюю –
я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю – я здобуваю знання.
Коли я передаю знання іншим –
я стаю майстром. 
Конфуцій

В наш  час, коли  в світі  з  одного  боку  існує  нівелювання духовних  цінностей  та ідеалів, а з іншого  -  поступове відродження традицій, зокрема  українського народу, а проєвропейський курс передбачає  підкреслення важливості культури європейської нації, то духовне виховання учнів є дуже сучасною і актуальною проблемою.
Емоційність відіграє одну  з  вирішальних  ролей  у формуванні особистості  людини, а естетичний  смак  це  те,  без  чого вихована  в національному  дусі, свідома  культурна  людина  не  мислить  себе повноцінною  особистістю.
З метою реалізації  проблеми  я  використовую  певні  інтерактивні  методи і  форми  навчання. Інтерактивні педагогічні форми й методи включають спільну групову роботу, дебати, моделювання, рольові ігри, дискусії,  індивідуальні й групові творчі роботи. Ці методи навчання зацікавлюють учнів предметом, забезпечують глибоке засвоєння змісту, вироблення навичок та підвищення рівня знань. Школярів варто залучати до дискусії, оскільки це робить атмосферу в класі більш демократичною, творчою та емоційною.
На своїх уроках я застосовую елементи деяких інтерактивних методик, що дозволяє:
-   у роботі задіяти всіх учнів класу;
-  учні вчаться працювати в групі (команді);
-  формують позитивне ставлення до опонента;
-  кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;
-  за короткий час опановують багато нового матеріалу;
- формують навички толерантного спілкування, уміння аргументувати власну точку зору, знаходити альтернативне вирішення проблеми.
Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, конструктивно мислити, приймати нешаблонні рішення.