Духовне виховання учнів та емоційність як засіб впливу на розвиток естетичного смаку дітей на уроках образотворчого мистецтва
Те, що я чую, я забуваю.
Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.
Те, що я чую, бачу й обговорюю –
я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю – я здобуваю знання.
Коли я передаю знання іншим –
я стаю майстром.
Конфуцій
В наш час, коли
в світі з одного
боку існує нівелювання духовних цінностей
та ідеалів, а з іншого - поступове відродження традицій, зокрема українського народу, а проєвропейський курс
передбачає підкреслення важливості
культури європейської нації, то духовне виховання учнів є дуже сучасною і
актуальною проблемою.
Емоційність відіграє
одну з
вирішальних ролей у формуванні особистості людини, а естетичний смак
це те, без
чого вихована в національному
дусі, свідома культурна людина
не мислить себе повноцінною особистістю.
З метою
реалізації проблеми я
використовую певні інтерактивні
методи і форми навчання. Інтерактивні педагогічні форми й методи включають
спільну групову роботу, дебати, моделювання, рольові ігри, дискусії, індивідуальні й групові творчі роботи. Ці
методи навчання зацікавлюють учнів предметом, забезпечують глибоке засвоєння
змісту, вироблення навичок та підвищення рівня знань. Школярів варто залучати
до дискусії, оскільки це робить атмосферу в класі більш демократичною, творчою
та емоційною.
На
своїх уроках я застосовую елементи деяких інтерактивних методик, що дозволяє:
- у роботі задіяти всіх учнів класу;
- учні вчаться працювати в групі (команді);
- формують позитивне ставлення до опонента;
- кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;
- за короткий час опановують багато нового матеріалу;
- формують навички толерантного спілкування, уміння аргументувати власну
точку зору, знаходити альтернативне вирішення проблеми.
Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути
демократичними, спілкуватися з іншими людьми, конструктивно мислити, приймати
нешаблонні рішення.